Скільки слів
насправді потрібно,
щоб розуміти мову?
Аналіз на основі даних: розуміння мови та частотність ідіом
Автор: Pavel Ahafonau, керівник R&D
Що на практиці дає знання топ-100, 500 і 1000 ідіом?
Багато учнів відстежують прогрес, рахуючи вивчені слова, але це число рідко відображає, скільки реальної мови вони справді розуміють. Коли розуміння вимірюється напряму й пов'язується зі знанням ідіом, прогрес стає значно наочнішим і конкретнішим. Графік нижче показує, як змінюється розуміння мови в міру переходу від невеликого ядра «сильних» ідіом до ширшого охоплення.
Графік 1. Прогрес розуміння мови залежно від кількості вивчених ідіом
Розуміння мови зростає не з постійною швидкістю. Як видно на графіку, розуміння швидко збільшується, коли учні засвоюють найчастотніші ідіоми, а потім поступово сповільнюється, оскільки навчання зміщується від «відкривання» базового змісту до уточнення нюансів. Це приводить до практичного питання: скільки ідіом достатньо, щоб досягти значущого розуміння реальної мови — і де додаткові зусилля починають давати дедалі меншу віддачу?
Цю залежність можна вимірювати й на рівні окремого учня. Відстежуючи засвоєння ідіом і зіставляючи його з частотністю в реальному вживанні, WRD безперервно оцінює поточний рівень розуміння мови та оновлює його з кожною новою вивченою ідіомою.
Зануртеся в дані, методологію та результати:
→ Резюме
→ 1. Вступ
→ 2. Джерела даних і масштаб
→ 3. Методологія, орієнтована на ідіоми
→ 4. Вимірювання розуміння мови
→ 5. Результати
→ 6. Чому ідіоми швидше відкривають розуміння
→ 7. Що це означає для вивчення мов
→ Висновки
→ Про автора
Резюме
Поширене переконання у вивченні мов — щоб розуміти мову, потрібно завчити десятки тисяч слів. Це дослідження ставить під сумнів таке припущення, аналізуючи, як розуміння мови масштабується з кількістю вивчених високочастотних ідіом, а не з «сирим» розміром словника. Використовуючи великомасштабні лінгвістичні дані, отримані з реального вживання мови, ми кількісно оцінюємо, що саме отримують учні, засвоївши топ-100, 500 і 1000 ідіом, — і показуємо, чому саме ідіоми, а не окремі слова, є головним драйвером реального розуміння.
1. Вступ
Мова не використовується як набір ізольованих слів. У повсякденних розмовах, книжках, фільмах, статтях та енциклопедичних текстах зміст передається через сталі вирази, граматичні конструкції та ідіоматичні шаблони. Традиційні підходи, засновані на словниковому запасі, часто не приводять до реального розуміння, бо ігнорують те, як мова використовується на практиці.
Це дослідження відповідає на фундаментальне питання:
Яку частку мови учень може реально розуміти, засвоївши її найважливіші ідіоми?
2. Джерела даних і масштаб
Дослідження ґрунтується на обширному великомасштабному аналізі реального вживання мови, включно з розмовним мовленням, фільмами та субтитрами, книжками, статтями, енциклопедичними й освітніми текстами, а також агрегованими відкритими датасетами з публічно доступних корпусних ресурсів і словників, що пов'язують ідіоми та слова між мовами. Загалом аналіз охопив багатомовні корпуси масштабу мільярдів слів, зібрані з вебу та опублікованих матеріалів, які представляють значну частину мови, з якою люди стикаються та яку використовують у повсякденній комунікації.
3. Методологія, орієнтована на ідіоми
3.1 Від слів до ідіом
Замість підрахунку поверхневих словоформ у цьому дослідженні ідіоми розглядаються як основна одиниця змісту. Під ідіомою тут розуміються не лише сталі вирази, а й базові граматичні форми, що представляють багато варіантів слів.
Використовуючи набір просунутих мовних моделей, ми:
- Об'єднали всі граматичні форми слова в його базову ідіому (наприклад, “am,” “is,” “are,” “was” → “be”)
- Розглядали словоформи як окремі ідіоми лише тоді, коли вони несли відмінні ідіоматичні значення всередині мови
Така нормалізація дозволила:
- Точно вимірювати частотність
- Порівнювати результати між мовами
- Усувати штучне «роздування» словника
У результаті вийшла точна відповідність між реальною частотністю вживання та базовими семантичними одиницями.
4. Вимірювання розуміння мови
Розуміння мови визначалося як відсоток реального контенту, який учень може зрозуміти без зовнішньої допомоги. Це включає здатність:
- Стежити за усними розмовами
- Розуміти письмові тексти
- Споживати медіа без постійних «підглядань»
- Уловлювати прихований зміст, структуру та контекст
Рівні розуміння вимірювалися після засвоєння:
- Топ 100 ідіом
- Топ 500 ідіом
- Топ 1000 ідіом
- Розширених діапазонів 3000–5000 ідіом для поглибленого аналізу
Спираючись на це дослідження, WRD застосовує ті самі принципи вимірювання на рівні окремого учня. У міру того як користувачі вивчають нові ідіоми, розуміння мови перераховується інкрементально, що дозволяє відстежувати розуміння з високою точністю, а не виводити його опосередковано з розміру словника. Такий підхід відображає реальні патерни вживання, спостережувані в даних, і забезпечує безперервне, деталізоване вимірювання прогресу.
5. Результати
5.1. Розуміння мови залежно від розміру «ідіоматичного словника»
Зведені результати дослідження для 17 мов наведені в таблиці нижче: у ній показано оцінку розуміння реальної мови в міру зростання знання ідіом.
Таблиця 1. Зведення розуміння мови (%) на основі засвоєних топ-ідіом
| Мова | Розуміння (%) за порогами кількості ідіом | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Топ 100 | Топ 500 | Топ 1000 | Топ 3000 | Топ 5000 | |
| Англійська | 48.8 | 64.9 | 71.8 | 81.9 | 85.6 |
| Іспанська | 49.6 | 66.3 | 73.5 | 84.1 | 87.5 |
| Португальська | 58.8 | 78.2 | 85.0 | 94.3 | 97.2 |
| Французька | 52.7 | 68.1 | 75.2 | 86.0 | 89.6 |
| Німецька | 47.8 | 63.3 | 70.1 | 80.5 | 84.0 |
| Китайська | 40.3 | 56.7 | 63.7 | 74.0 | 77.8 |
| Російська | 38.7 | 56.5 | 65.0 | 79.1 | 85.0 |
| Турецька | 42.9 | 68.6 | 79.1 | 92.9 | 97.1 |
| Італійська | 47.6 | 64.3 | 71.2 | 81.5 | 84.7 |
| Японська | 56.5 | 69.7 | 76.3 | 86.0 | 89.5 |
| Корейська | 31.9 | 53.0 | 63.2 | 78.0 | 83.1 |
| Польська | 43.1 | 62.8 | 71.1 | 84.1 | 88.4 |
| Нідерландська | 57.3 | 74.7 | 80.7 | 88.6 | 91.0 |
| Українська | 36.9 | 54.4 | 63.2 | 77.4 | 83.0 |
| Шведська | 52.9 | 71.4 | 78.1 | 86.5 | 88.9 |
| Норвезька | 52.8 | 70.7 | 77.4 | 86.2 | 88.6 |
| Литовська | 38.2 | 60.5 | 70.3 | 83.5 | 86.6 |
Хоча точні відсотки різняться від мови до мови, загальна закономірність стабільна: відносно невеликий набір високочастотних ідіом забезпечує значну частку розуміння реальної мови. Щоб зробити ці результати практичними, у наступних розділах наведено списки найчастотніших слів та ідіом для кожної мови, починаючи з топ-100 для кожної мови, проаналізованої в цьому дослідженні.
Списки топ-ідіом для вивчення за мовами
→ Англійська → Іспанська → Португальська → Французька → Німецька → Китайська → Російська → Турецька → Італійська → Японська → Корейська → Польська → Нідерландська → Українська → Шведська → Норвезька → Литовська
5.2. Інтерпретація результатів
Виділяються кілька стійких закономірностей:
- Сильне зростання на старті: перші 500 ідіом відкривають більшу частину повсякденної мови, часто доводячи розуміння до 55–75%.
- Функціональне розуміння на 1000 ідіом: приблизно на рівні 1000 ідіом учні можуть упевнено стежити за розмовами, читати спрощені тексти носіїв і споживати медіа з мінімальною підтримкою.
- Просунуте розуміння до 3000 ідіом: діапазон близько 3000 ідіом відповідає високій функціональній вільності й часто перевищує 80–90% розуміння.
- Спадна віддача після 5000 ідіом: додаткові ідіоми здебільшого додають стилістичні нюанси, а не відкривають новий контент.
5.3. Подібність між мовами
Попри відмінності в граматиці, писемності та культурній структурі, форма кривої розуміння дивовижно схожа в усіх 17 мовах. Це вказує на універсальну властивість уживання мови: зміст концентрується у відносно невеликому наборі високочастотних ідіоматичних шаблонів.
6. Чому ідіоми швидше відкривають розуміння
Ідіоми працюють як одиниці семантичного стиснення. Кожна ідіома включає в себе:
- Кілька слів
- Граматичну структуру
- Культурний і контекстний зміст
Розпізнавання ідіоми дозволяє мозку миттєво обробляти зміст, а не «збирати» його слово за словом, знижуючи когнітивне навантаження й прискорюючи розуміння як під час читання, так і під час сприйняття на слух.
7. Що це означає для вивчення мов
Результати мають прямі наслідки для учнів, викладачів і дизайну продуктів для вивчення мов:
- Від самого початку надавайте пріоритет високочастотним ідіомам
- Вимірюйте прогрес за % розуміння, а не за розміром словника
- Оптимізуйте навчання під реальне вживання, а не під теоретичну «повноту»
Ідіоми — це не «просунутий матеріал», а фундамент реального розуміння.
Висновки
Щоб розуміти мову, не потрібно знати десятки тисяч слів. Потрібно знати як мова реально використовується.
Фокусуючись на найважливіших ідіомах, учні рано отримують непропорційно велику частку змісту, швидше досягають розуміння, відчувають більше впевненості та раніше отримують доступ до автентичного контенту. Розуміння мови зростає не за рахунок накопичення, а за рахунок пріоритизації.
Про автора
Pavel Ahafonau — керівник R&D у WRD. Його робота зосереджена на оптимізації навчання за допомогою ШІ, великомасштабному лінгвістичному моделюванні та персоналізованих системах, що максимізують ефективність людського навчання.